Словник української мови Грінченка

росповіщати

Росповіща́ти, -ща́ю, -єш

сов. в. росповісти́ти, -щу, -стиш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.

Словник української мови Грінченка