рясиця

Ряси́ця, -ці

ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.

Значення в інших словниках

1. рясиця — ряси́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рясиця — рясниця, -і, ж., заст. Складка, брижа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рясиця — РЯСИ́ЦЯ, і, ж., діал. Складка; призбирана стягнена тканина.  Словник української мови у 20 томах