рясиця

Ряси́ця, -ці

ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясиця — РЯСИ́ЦЯ, і, ж., діал. Складка; призбирана стягнена тканина. Словник української мови у 20 томах
  2. рясиця — рясниця, -і, ж., заст. Складка, брижа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рясиця — ряси́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови