рясиця
РЯСИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Складка; призбирана стягнена тканина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рясиця — ряси́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рясиця — рясниця, -і, ж., заст. Складка, брижа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рясиця — Ряси́ця, -ці ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156. Словник української мови Грінченка