рясиця

РЯСИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Складка; призбирана стягнена тканина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рясиця — ряси́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рясиця — рясниця, -і, ж., заст. Складка, брижа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рясиця — Ряси́ця, -ці ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156. Словник української мови Грінченка