ряска
РЯ́СКА¹, и, ж., розм.
Те саме, що ря́са.
В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір'я (М. Стельмах).
РЯ́СКА², и, ж.
Багаторічна трав'яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (звичайно стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.
Для періоду заповнення водоймища і для першого року його існування характерний буйний розвиток рослин, що вільно плавають на воді – ряски, .. куширу (з наук. літ.);
Є крихітні трав'янисті рослини. На поверхні водойм живе ряска; розмір кожної рослини – кілька міліметрів (із журн.);
* У порівн. Я на землі вік звікував, я знаю. Ти виліпив людців за своєю подобою, а вони розплодились, як ряска, гризуть одне одного і землю догризають (В. Дрозд).
Значення в інших словниках
- ряска — ря́ска 1 іменник жіночого роду ряса розм. ря́ска 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- ряска — див. водорості Словник синонімів Вусика
- ряска — I -и, ж., розм. Те саме, що ряса. II -и, ж. Багаторічна трав'яниста дрібна плавуча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) та є їжею для водоплавних птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ряска — Поширена на всій земній кулі дрібна багаторічна водяна рослина родини ряскових; поживні речовини засвоює усією поверхнею; розмножується вегетативним шляхом, дуже швидко; за сприятливих умов вкриває водну поверхню суцільним килимом. Універсальний словник-енциклопедія
- ряска — Ря́ска, -ски, -сці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ряска — РЯ́СКА¹, и, ж., розм. Те саме, що ря́са. В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір’я (Стельмах, І, 1962, 637). РЯ́СКА², и, ж. (Lemna L.). Словник української мови в 11 томах
- ряска — Ряска, -ки ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = ряса 2. МУЕ. ІІІ. 48. Словник української мови Грінченка