ряска
ря́ска
I -и, ж., розм.
Те саме, що ряса.
II -и, ж.
Багаторічна трав'яниста дрібна плавуча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) та є їжею для водоплавних птахів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ряска — ря́ска 1 іменник жіночого роду ряса розм. ря́ска 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- ряска — див. водорості Словник синонімів Вусика
- ряска — РЯ́СКА¹, и, ж., розм. Те саме, що ря́са. В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір'я (М. Стельмах). РЯ́СКА², и... Словник української мови у 20 томах
- ряска — Поширена на всій земній кулі дрібна багаторічна водяна рослина родини ряскових; поживні речовини засвоює усією поверхнею; розмножується вегетативним шляхом, дуже швидко; за сприятливих умов вкриває водну поверхню суцільним килимом. Універсальний словник-енциклопедія
- ряска — Ря́ска, -ски, -сці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ряска — РЯ́СКА¹, и, ж., розм. Те саме, що ря́са. В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір’я (Стельмах, І, 1962, 637). РЯ́СКА², и, ж. (Lemna L.). Словник української мови в 11 томах
- ряска — Ряска, -ки ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = ряса 2. МУЕ. ІІІ. 48. Словник української мови Грінченка