ряска

ря́ска 1

іменник жіночого роду

ряса

розм.

ря́ска 2

іменник жіночого роду

рослина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряска — див. водорості Словник синонімів Вусика
  2. ряска — I -и, ж., розм. Те саме, що ряса. II -и, ж. Багаторічна трав'яниста дрібна плавуча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) та є їжею для водоплавних птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ряска — РЯ́СКА¹, и, ж., розм. Те саме, що ря́са. В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір'я (М. Стельмах). РЯ́СКА², и... Словник української мови у 20 томах
  4. ряска — Поширена на всій земній кулі дрібна багаторічна водяна рослина родини ряскових; поживні речовини засвоює усією поверхнею; розмножується вегетативним шляхом, дуже швидко; за сприятливих умов вкриває водну поверхню суцільним килимом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. ряска — Ря́ска, -ски, -сці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ряска — РЯ́СКА¹, и, ж., розм. Те саме, що ря́са. В нерозкішній рясці вийшла матушка ігуменя, погомоніла з жінками, звеліла відкрити залізну браму, й селяни почали заповнювати величезне подвір’я (Стельмах, І, 1962, 637). РЯ́СКА², и, ж. (Lemna L.). Словник української мови в 11 томах
  7. ряска — Ряска, -ки ж. 1) Водяное растеніе: Lemna minor L. L. triculea L. ЗЮЗО. I. 126. Ой одбиває од берега щука-риба ряску. Мет. 8. 2) Сережка на деревѣ, напр. на орѣшникѣ. Угор. 3) = ряса 2. МУЕ. ІІІ. 48. Словник української мови Грінченка