ряснота —
[р'аснота і р'аснота] -отие/-оти, д. і м. -от'і/-ноут'і
Орфоепічний словник української мови
ряснота —
-оти, ж. Абстр. ім. до рясний 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ряснота —
РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж. Абстр. ім. до рясни́й 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (О. Підсуха); А Степура не рве, чомусь боїться зірвати, стоїть і дивиться на облите місяцем дерево, що поблискує над ним правічною ряснотою плодів (О.
Словник української мови у 20 томах
ряснота —
Рясно́та і рясота́, -ти́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ряснота —
РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж. Абстр. ім. до рясни́й 1, 3. На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (Підс., Загули.., 1960, 41); Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (Стельмах, І, 1962, 265).
Словник української мови в 11 томах