ряснота
РЯСНО́ТА́, о́ти́, ж.
Абстр. ім. до рясни́й 1, 3.
На деревцях уже обнова. Листків зелених ряснота (О. Підсуха);
А Степура не рве, чомусь боїться зірвати, стоїть і дивиться на облите місяцем дерево, що поблискує над ним правічною ряснотою плодів (О. Гончар);
ВІн ретельно перечитував рясноту зшитків та аркушів, каліграфічно писаних, часом прикрашених наївними віньєтками (В. Підмогильний);
Суне [отець Миколай] до отця Вікентія рясноту святешної синьої ряси (М. Стельмах);
В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота (Л. Костенко);
Єдиною пам'яткою гарячих днів лишалась несподівана на сторінках газети енергійних звернень, закликів та гасел, набраних жирним шрифтом і в розрядку (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)