рясота

Рясо́та, -ти

ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.

Значення в інших словниках

1. рясота — рясо́та́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. рясота — -оти, ж., рідко. Те саме, що ряснота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рясота — РЯСО́ТА́, о́ти́, ж., рідко. Те саме, що рясно́та́. Твердохлібова хата стояла в рясоті розквітлих вишень (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
4. рясота — Рясно́та і рясота́, -ти́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. рясота — РЯСО́ТА́, о́ти́, ж., рідко. Те саме, що рясно́та́. Твердохлібова хата стояла в рясоті розквітлих вишень (Цюпа, Краяни, 1971, 77).  Словник української мови в 11 томах