Словник української мови Грінченка

рівчастий

Рівчастий, -а, -е

Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. рівчастий — Рівча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)