рівчак
Рівчак, -ка
м.
1) ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338.
2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо.
3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Словник української мови Грінченка