різатися
Різатися, -жуся, -жешся
гл.
1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44.
2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161.
3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. І. 138. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.
Словник української мови Грінченка