різатися

Тятися і всі мож. пох. від РІЗАТИ; (з ворогами) битися, рубатися, воювати; (- зуби) прорізуватися; (у карти) дутися, <�затято> грати.

Значення в інших словниках

1. різатися — рі́затися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. різатися — див. боротися  Словник синонімів Вусика
3. різатися — ріжуся, ріжешся, недок. 1》 Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). 2》 Боротися, битися холодною зброєю. 3》 З'являтися, прорізуватися (про зуби). 4》 розм. Азартно грати в що-небудь. 5》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
5. різатися — ГРА́ТИ у що, чого й без додатка (брати участь у якій-небудь грі), ГРА́ТИСЯ у що, БА́ВИТИСЯ у що, чого, ГУЛЯ́ТИ у що, розм., ГУЛЯ́ТИСЯ у що, розм.; РІ́ЗАТИСЯ у що, розм., ДУ́ТИСЯ у що, фам. (з азартом, перев. у карти); КОЗИРЯ́ТИ без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
6. різатися — РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286).  Словник української мови в 11 томах
7. різатися — Різатися, -жуся, -жешся гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу.  Словник української мови Грінченка