Словник української мови Грінченка

різничити

Різничити, -чу, -чиш

гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатер. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. різничити — -чу, -чиш, недок., діал. Різникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови