різникувати

Різникува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.

Значення в інших словниках

1. різникувати — різникува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. різникувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Бути різником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різникувати — РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути різником. – Я можу гукнути чоловіка, саме вдома... – То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. різникувати — РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Бути різником. — Я можу гукнути чоловіка, саме вдома… — То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Ле, В снопі.., 1960, 46).  Словник української мови в 11 томах