різникувати
РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути різником.
– Я можу гукнути чоловіка, саме вдома... – То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути різником.
– Я можу гукнути чоловіка, саме вдома... – То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)