різникувати
РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути різником.
– Я можу гукнути чоловіка, саме вдома... – То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різникувати — різникува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- різникувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Бути різником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різникувати — РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Бути різником. — Я можу гукнути чоловіка, саме вдома… — То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Ле, В снопі.., 1960, 46). Словник української мови в 11 томах
- різникувати — Різникува́ти, -ку́ю, -єш гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк. Словник української мови Грінченка