різникувати

Різникува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різникувати — РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути різником. – Я можу гукнути чоловіка, саме вдома... – То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. різникувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Бути різником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різникувати — РІЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Бути різником. — Я можу гукнути чоловіка, саме вдома… — То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Ле, В снопі.., 1960, 46). Словник української мови в 11 томах
  4. різникувати — різникува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови