різник

Різник, -ка

м.

1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598.

2) Торговецъ мясомъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (О. Донченко); * У порівн. Злиняла гімнастерка .. Словник української мови у 20 томах
  2. різник — М'ЯСНИ́К (продавець м'яса, торгівець м'ясом), РІЗНИ́К. Михайло здебільшого жив на салі, яке купив у м'ясника (М. Томчаній); Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  3. різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м’ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (Донч., III, 1956, 24); *У порівн. Злиняла гімнастерка.. Словник української мови в 11 томах
  4. різник — (хліба): відрізаний шматочок [V] — врізаний шматок [IV] — кусень, кусочок [I] Словник з творів Івана Франка
  5. Різник — Різни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  6. різник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  7. різник — -а, ч. 1》 Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. 2》 Продавець м'яса; м'ясник. 3》 Спеціальний служка у синагозі, який виконує обрядову операцію обрізання у хлопчиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. різник — Різни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)