різник
різни́к
-а, ч.
1》 Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо.
2》 Продавець м'яса; м'ясник.
3》 Спеціальний служка у синагозі, який виконує обрядову операцію обрізання у хлопчиків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різник — (хліба): відрізаний шматочок [V] — врізаний шматок [IV] — кусень, кусочок [I] Словник з творів Івана Франка
- Різник — Різни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- різник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (О. Донченко); * У порівн. Злиняла гімнастерка .. Словник української мови у 20 томах
- різник — М'ЯСНИ́К (продавець м'яса, торгівець м'ясом), РІЗНИ́К. Михайло здебільшого жив на салі, яке купив у м'ясника (М. Томчаній); Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
- різник — Різни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м’ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (Донч., III, 1956, 24); *У порівн. Злиняла гімнастерка.. Словник української мови в 11 томах
- різник — Різник, -ка м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ. Словник української мови Грінченка