різник

Різник, -ка

м.

1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598.

2) Торговецъ мясомъ.

Значення в інших словниках

1. різник — (хліба): відрізаний шматочок [V] — врізаний шматок [IV] — кусень, кусочок [I]  Словник з творів Івана Франка
2. Різник — Різни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. різник — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. різник — -а, ч. 1》 Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. 2》 Продавець м'яса; м'ясник. 3》 Спеціальний служка у синагозі, який виконує обрядову операцію обрізання у хлопчиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (О. Донченко); * У порівн. Злиняла гімнастерка ..  Словник української мови у 20 томах
6. різник — М'ЯСНИ́К (продавець м'яса, торгівець м'ясом), РІЗНИ́К. Михайло здебільшого жив на салі, яке купив у м'ясника (М. Томчаній); Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови
7. різник — Різни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. різник — РІЗНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто забиває худобу або птицю на м’ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (Донч., III, 1956, 24); *У порівн. Злиняла гімнастерка..  Словник української мови в 11 томах