сагайдачок

Сагайдак, -ка

м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. ум. сагайдачо́к.

Значення в інших словниках

1. сагайдачок — сагайдачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сагайдачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сагайдак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сагайдачок — САГАЙДАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до сагайда́к. Дружина вкладала флейту до сагайдачка (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. сагайдачок — САГАЙДАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сагайда́к. Дружина вкладала флейту до сагайдачка (Досв., Вибр., 1959, 416).  Словник української мови в 11 томах