сайдак
Сайдак, -ка
м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89.
2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка