сайгак
Сайгак, -ка
м.
1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. Стор. II. 56.
2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти. Ейск. у.
Словник української мови Грінченка