Словник української мови Грінченка

самовладно

Самовладно

нар. Самовластно, самодержавно. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. самовладно — самовла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. самовладно — заст. Присл. до самовладний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самовладно — САМОВЛА́ДНО, заст. Присл. до самовла́дний. Спізнала [Татьяна] досвідом великим, Як волю взять над чоловіком Та самовладно управлять (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  4. самовладно — САМОВЛА́ДНО, заст. Присл. до самовла́дний. Спізнала [Татьяна] досвідом великим, Як волю взять над чоловіком Та самовладно управлять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл.  Словник української мови в 11 томах