самостайний Самостайний, самостійний, -а, -е Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках самостайний — самоста́йний прикметник самостійний рідко Орфографічний словник української мови самостайний — див. самостійний. Великий тлумачний словник сучасної мови самостайний — САМОСТА́ЙНИЙ див. самості́йний. Словник української мови у 20 томах самостайний — САМОСТА́ЙНИЙ див. самості́йний. Словник української мови в 11 томах