1. Словник української мови Грінченка

самостайний

Самостайний, самостійний, -а, -е

Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самостайний — самоста́йний прикметник самостійний рідко Орфографічний словник української мови
  2. самостайний — див. самостійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самостайний — САМОСТА́ЙНИЙ див. самості́йний. Словник української мови у 20 томах
  4. самостайний — САМОСТА́ЙНИЙ див. самості́йний. Словник української мови в 11 томах