самостайно

Самостайно, самостійно

нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самостайно — самоста́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. самостайно — див. самостійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самостайно — САМОСТА́ЙНО див. самості́йно. Словник української мови у 20 томах
  4. самостайно — САМОСТА́ЙНО див. самості́йно. Словник української мови в 11 томах