Словник української мови Грінченка

сварливе

Сварливе

нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. сварливе — присл., діал. Сварливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови