свидина —
свиди́на́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
свидина —
-и, ж. 1》 бот. Рід рослин родини кизилових – кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди – на виготовлення технічної олії. 2》 збірн. Плоди цих рослин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
свидина —
Ини, ж., бот. Посухостійка рослина родини кизилових; кущ або деревце з синьо-чорними плодами. Лиш теплий, як зерно ячменю в тісті ледь-ледь відчутний у дівочім тілі солодкий хміль ярилового меду і терпкий дух нічної свидини.
Словник поетичної мови Василя Стуса
свидина —
СВИДИ́НА́, и́ни́, ж. 1. бот. Рід рослин родини кизилових – кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди – на виготовлення технічної олії.
Словник української мови у 20 томах
свидина —
СВИДИ́НА́, и́ни́, ж. 1. бот. (Thelycrania). Рід рослин родини кизилових — кущ або деревце з синьо-чорними плодами, деревина якого йде на токарні та столярні вироби, а плоди — на виготовлення технічної олії.
Словник української мови в 11 томах