святий
Святий, -а, -е
Святой. Хліб святий. МВ. (О. 1862. III. 52). нехай мене святий хрест побє! — божба. Левиц. І. 413. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. Чуб. V. 374. — вечір. = свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. У святу неділю не сизі орли заклекотали. Макс. — письмо. Священное писаніе.
2) Святой, угодникъ божій. Як Бог не поможе, то й святі не оборонять. Ном. № 16.
Словник української мови Грінченка