свіжити

Свіжити, -жу, -жи́ш

гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.

Значення в інших словниках

1. свіжити — свіжи́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. свіжити — -ить, недок., рідко. Те саме, що освіжати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свіжити — СВІЖИ́ТИ, и́ть, недок., рідко. Те саме, що освіжа́ти. Холодне повітря свіжило, весною пахло навкруги (Іван Ле); Господарка .. лагодила на столі квіти, що скрашали накритий до бенкету стіл і свіжили темні шпалери кімнати (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. свіжити — СВІЖИ́ТИ, и́ть, недок., рідко. Те саме, що освіжа́ти. Холодне повітря свіжило, весною пахло навкруги (Ле, Мої листи, 1945, 87); Господарка.. лагодила на столі квіти, що скрашали накритий до бенкету стіл і свіжили темні шпалери кімнати (Досв., Вибр., 1959, 254).  Словник української мови в 11 томах