свінути
Свінути, -ну, -неш
гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).
Словник української мови ГрінченкаСвінути, -ну, -неш
гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Ном. № 4929. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 82).
Словник української мови Грінченка