світленький

Світлий, -а, -е

1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439.

2) світле око. см. око.

3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. ум. світленький, світлесенький.

Значення в інших словниках

1. світленький — світле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світленький — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. світленький — -а, -е. Пестл. до світлий 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. світленький — СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1–4. Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Б. Грінченка); Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
5. світленький — СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1-4. Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Гр.); Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Досв., Вибр., 1959, 423).  Словник української мови в 11 томах