світленький

СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1-4.

Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Гр.);

Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Досв., Вибр., 1959, 423).

Значення в інших словниках

1. світленький — світле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світленький — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. світленький — -а, -е. Пестл. до світлий 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. світленький — СВІТЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́тлий 1–4. Да нема цвіту світленького над маківку (Сл. Б. Грінченка); Ми пройшли через широкі сіни, спинилися в світленькому покої (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
5. світленький — Світлий, -а, -е 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439. 2) світле око. см. око. 3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. ум. світленький, світлесенький.  Словник української мови Грінченка