ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
середа —
середа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири середи́
Орфографічний словник української мови
середа —
[сеиреида] -ди, зн. сереиду, ор. -ойу, мн. сереидие, сереид дв'і сеиреиди
Орфоепічний словник української мови
середа —
-и, ж. Назва третього дня тижня (після неділі). Переплавна середа — православне весняне свято між Великоднем і Трійцею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
середа —
СЕРЕДА́, и́, ж. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (М. Коцюбинський); – Дядьку-капітане! – гукає хтось з берега. – З середою вас! (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
середа —
В середу постила, а кобилу вкрала. Побожна та злодійкувата. Гуляла і середа, як ще була молода. І стара баба гуляла, як була дівчиною. Не все в середу Петра. Щастя не все трапляється. Середу твердо держить, а за чужим дрижить. Постить, а краде.
Приповідки або українсько-народня філософія
середа —
як (мов, ні́би і т. ін.) середа́ на п’я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т. ін., жарт. Дуже. Раз Олеся наготувала такого борщу, що Балабуха вхопив ложку в рот, скривився, як середа на п’ятницю (І. Нечуй-Левицький); Він ..
Фразеологічний словник української мови
середа —
СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ (МЕЖИ́) ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́ заст.
Словник синонімів української мови
середа —
СЕРЕДА́, и́, ж. Назва третього дня тижня (після неділі). В середу рано Гнат найняв підводу й одіслав Олександрі її скриню (Коцюб., І, 1955, 34); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! (Гончар, Тронка, 1963, 150). ◊ Криви́тися (скриви́тися) як середа́ на п’я́тницю див. пя́тниця.
Словник української мови в 11 томах