середовий
Середо́ви́й, -а́, -е́
1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.).
2) Средній.
3) Среднихъ лѣтъ.
Словник української мови Грінченка