середовий

СЕРЕДО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. розм. Який є, міститься в середині чого-небудь; внутрішній.

2. Вигот. із середньої частини чого-небудь.

Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах).

3. рідко. Те саме, що сере́дній 1, 2.

Значення в інших словниках

1. середовий — -ова, -ове. 1》 розм. Який є, міститься всередині чого-небудь; внутрішній. Середове сало — здір. Середовий ключ — ключ до замків, вмонтованих усередину дверей, до внутрішніх засувів тощо. 2》 Вигот. із середньої частини чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що середній 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. середовий — СЕРЕДО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. розм. Який є, міститься в середині чого-небудь; внутрішній. Середо́ве́ са́ло — здір. Коли надворі хурделить, люди не дуже квапляться до млина.  Словник української мови в 11 томах
3. середовий — Середо́ви́й, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екатер. у. (Залюб.). Сало середове.  Словник української мови Грінченка