Словник української мови Грінченка

сернюк

Сернюк, -ка

м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. сернюк — серню́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. сернюк — -а, ч., зах. Самець серни, косулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сернюк — СЕРНЮ́К див. сарню́к.  Словник української мови у 20 томах
  4. сернюк — СЕРНЮ́К див. сарню́к.  Словник української мови в 11 томах