сернюк
Сернюк, -ка
м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сернюк — серню́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сернюк — -а, ч., зах. Самець серни, косулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сернюк — СЕРНЮ́К див. сарню́к. Словник української мови у 20 томах
- сернюк — СЕРНЮ́К див. сарню́к. Словник української мови в 11 томах