серп

Серп, -па

м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. ум. серпик, серпок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серп — серп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. серп — -а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені; має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою. || чого, перен. Те, що формою нагадує таке знаряддя. || у знач. присл. серпом. Утворюючи дугу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. серп — СЕРП, а́, ч. Сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені, що має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою. Словник української мови у 20 томах
  4. серп — Давнє ручне сільськогосподарське знаряддя для збирання зернових; гостре напівкругле або еліптичне лезо на короткому держаку. Універсальний словник-енциклопедія
  5. серп — як (мов, на́че і т. ін.) хто (ноже́м (серпо́м)) різну́в (різону́в) (по се́рцю) кого. Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний); Софію наче хто різонув по серцю. Фразеологічний словник української мови
  6. серп — ПІВМІ́СЯЦЬ (неповний місячний диск), МОЛОДИ́К розм., СЕРП розм., також із сл. місячний, місяця. Блідий півмісяць повагом іде лісом, сверлуючи пітьму (І. Франко); В чорнопис ночі молодик, немов апостроф, Прокрадавсь (Б. Словник синонімів української мови
  7. серп — Серп, серпа́; серпи́, -пі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. серп — СЕРП, а́, ч. Сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені, що має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою. Словник української мови в 11 томах