серп

СЕРП, а́, ч.

Сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені, що має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою.

Людський хліб стояв незжатий, гнувся додолу й висипавсь, а люди на панщині хапали серпами панський хліб (І. Нечуй-Левицький);

– Я своє жито серпом жатиму (Остап Вишня);

// чого, перен. Те, що формою нагадує таке знаряддя.

Був [Кошарний] завжди вичищений і напрасований, а під нігтями чорніли серпи бруду (П. Загребельний);

Полк, прогримівши крізь вируючий тисячоголосий гомін центральних майданів, сяйнувши серпами підків.., знову вгонився в асфальтовану заміську дорогу (О. Гончар);

// у знач. присл. серпо́м. Утворюючи дугу.

А під ними [горами], в оксамиті Лісу темного, серпом Ліг Донець (Микола Чернявський);

Село Веселе розкинулося в долині широким серпом (П. Воронько);

* У порівн. Парасчине щебетання гострим серпом драло його по горлі (Панас Мирний);

// Місяць у початковій або кінцевій фазі, коли із Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска.

В густій блакиті мліють вишняки, Сріблястий серп спустивсь На обрис хати (М. Стельмах);

Блиснув на небі серп (П. Воронько);

В центрі глибокого темно-синього неба плив тонкий сріблястий серп місяця (В. Собко).

(1) Серп і мо́лот – державна емблема колишнього Радянського Союзу, на якій зображені схрещені серп і молот.

Шелестять на виднокрузі прапорів червоні крила, а на них промінням грають серп і молот (О. Гуреїв);

Вибравшись на штабель, я побачив на тому боці моста .. яскравочервоний прапор, а на ньому перехрещений серп і молот (І. Муратов).