серпаночок

Серпанок, -нку

м.

1) Кисея. Кв. Сонце вже піднялось геть-то, так дим — унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок. К. ЧР. 235. Піднялась роса і як серпанком вкрила степ. М. Пр. 16. Серпанків вісім на намітки. Котл. Ен. VI. 43.

2) Покрывало на голову у замужней женщины. ум. серпаночок. Серпаночок од дрібних слізочок та ніколи не висихає. Чуб. V. 220.

Значення в інших словниках

1. серпаночок — серпа́ночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. серпаночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до серпанок 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. серпаночок — СЕРПА́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до серпа́нок 2, 3. Серпаночок од слізочок та й не висихає (з народної пісні); – Нате лишень .. от півсотні тарані, ще свіжа була по весні; осьде ж і серпаночок... тільки .. пособіть моїй біді (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. серпаночок — СЕРПА́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до серпа́нок 2, 3. Серпаночок од слізочок та й не висихає (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 52); — Нате лишень .. от півсотні тарані, ще свіжа була по весні; осьде ж і серпаночок… тільки.. пособіть моїй біді (Кв.-Осн., II, 1956, 190).  Словник української мови в 11 томах