серпаночок
СЕРПА́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до серпа́нок 2, 3.
Серпаночок од слізочок та й не висихає (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 52);
— Нате лишень .. от півсотні тарані, ще свіжа була по весні; осьде ж і серпаночок… тільки.. пособіть моїй біді (Кв.-Осн., II, 1956, 190).
Словник української мови (СУМ-11)