сильник

Си́льник, -ка

м. Могущественный человѣкъ. Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники. МВ. ІІІ. 104.

Значення в інших словниках

1. сильник — -а, ч., заст. Сильний чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сильник — СИ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Надзвичайної сили людина. То тікав їхній сильник. Кольчуга на нім, на грудях зерцало сталеве, золочене, як сонце сяє. (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах