Словник української мови у 20 томах

сильник

СИ́ЛЬНИК, а, ч., заст.

Надзвичайної сили людина.

То тікав їхній сильник. Кольчуга на нім, на грудях зерцало сталеве, золочене, як сонце сяє. (Ю. Логвин).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сильник — -а, ч., заст. Сильний чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сильник — Си́льник, -ка м. Могущественный человѣкъ. Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники. МВ. ІІІ. 104.  Словник української мови Грінченка