сильник
СИ́ЛЬНИК, а, ч., заст.
Надзвичайної сили людина.
То тікав їхній сильник. Кольчуга на нім, на грудях зерцало сталеве, золочене, як сонце сяє. (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сильник — -а, ч., заст. Сильний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сильник — Си́льник, -ка м. Могущественный человѣкъ. Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники. МВ. ІІІ. 104. Словник української мови Грінченка