сильний

СИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); протилежне слабкий, слабий.

– Та, мабуть, же він [лев] і здоровий дуже, сильний? (Панас Мирний);

Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (І. Франко);

Грицько був хлопець “геройський”, як говорили про нього на селі: рослий, сильний, відважний (А. Головко);

* Образно. Хоче море човна розламати, Тро́щить, ломить, піском засипає. Сильне море! Нащо стільки сили? (Леся Українка);

// у знач. ім. си́льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу.

Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий – щоб врази забуть (Я. Щоголів);

// Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини); міцний.

Еней і сам трусивсь до бою, Щоб сильною своєй рукою Головку Турну одчесать (І. Котляревський);

Погляд Рубіна був сміливий, руки костисті; ноги великі й сильні (І. Сенченко);

// Добре розвинений; дужий.

Мені видно легке гойдання всіх трьох криластих хребтів [собак], м'яких, вовнистих і звіряче сильних (М. Коцюбинський);

Тимко .. крадькома обзирав її красиву, сильну, гнучку спину (Григорій Тютюнник);

// Який здійснюється з великою фізичною силою.

Раптом сильним рухом він кинув кресаню на землю (М. Коцюбинський);

Не можна відмовити самураю в мужності. Сильний і пристрасний був його стрибок (О. Довженко);

Черниш забирався все вище й вище .. Хапався за нього [виступ] сильною мертвою хваткою (О. Гончар);

// Який має велику життєву силу, енергію (про рослину, землю і т. ін.).

Суворо-кам'яно стоять [смереки] у великім мовчанню і царственно віють під хмарами сильною зеленню .. вершин (Г. Хоткевич).

2. Який має твердий, стійкий, вольовий характер; який виявляє рішучість, наполегливість у чому-небудь, непохитність духу.

– Твій гніт, моя сильна, моя незламна Галю, ніколи не “мулив” мене (Леся Українка);

Щастя не дається дурно .. Навіть такі сильні натури, як Франко, відчувають це (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. си́льний, ного, ч.; си́льна, ної, ж. Людина з твердим, стійким, вольовим характером.

Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (з публіц. літ.);

// Який відзначається наполегливістю, рішучістю, непохитністю.

Головними рисами сильного характеру є висока ідейна переконаність, незламна воля (з наук.-попул. літ.).

3. Який має владу, великий вплив, авторитет; могутній, міцний.

– Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство (І. Котляревський);

В Єгипті в давнину – не вадить теє знати – Жив цар преславний, сильний і багатий (І. Франко);

// Значний за своїм становищем; впливовий.

Нівроку розумний, гострий, як бритва, Саєнко не пропускав случаю [нагоди], щоб не побрити своїх сильних родичів (Панас Мирний);

// у знач. ім. си́льний, ного, ч. Той, хто має владу, великий вплив, авторитет, значне становище.

У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (М. Коцюбинський).

4. Значний за силою, ступенем вияву.

Мороз був сильний, аж тріщав (Марко Вовчок);

Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля, куширу, зогрітої води (М. Коцюбинський);

Сильний порив бурі, розлітаються папери по підмур'ю (С. Васильченко);

Хазяїн басовито підтягував гостеві, а в хазяйки виявився сильний високий голос (З. Тулуб);

Сильний сухий тріск із спалахом синіх іскор блискавкою розірвав тишу і темінь ночі (Ю. Смолич);

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний прибій (М. Трублаїні);

// Інтенсивний, глибокий, значний за своєю напруженістю (про почуття, переживання, враження і т. ін.).

Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості – сильне обурення стрепенуло його істоту (М. Коцюбинський);

Стерлися сильні почуття (В. Еллан-Блакитний).

5. Добре озброєний, укріплений; значний за своїми оборонними й наступальними можливостями.

Підмога сильна надійшла, Але шкода́, вже пізно! (Леся Українка);

– Не пробитись, мабуть, нам до Житомира. Втомились ми, а ворог сильний (О. Довженко).

6. Значний за своєю дією, впливом на кого-небудь; вражаючий.

Книжка зроблена прекрасно, картина виходить сильна і яскрава (М. Коцюбинський);

Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою (І. Франко);

– Дехто з визначних письменників, маючи якийсь сильний сюжет і відчуваючи, що сам його реалізувати не зможе, добровільно віддає свій сюжет іншому (О. Донченко);

18 листопада 1845 р. в Переяславі Шевченко пише “Кавказ” – на диво сильну у всіх відношеннях поему (із журн.);

// чим. Який виділяється, характеризується чимсь, має перевагу в чомусь; визначальний.

Ця література, на думку Франка, сильна своїм демократизмом, служінням народним інтересам, твердим, неприкрашеним реалізмом у відображенні дійсності, критичним ставленням до негативних явищ сучасності (з наук. літ.).

7. Обґрунтований, достатній для переконання кого-небудь у чомусь; переконливий.

Сильний аргумент;

Сильний довід.

8. Який ефективно діє на кого-, що-небудь.

Пішла [дівка] з Василем до пивоварні й купила йому сильне пиво. Таке, що коли напився, серце пташине з нього вискочило (з казки);

Сильні ліки;

Сильна отрута;

Сильний засіб.

9. розм. Який глибоко знає що-небудь, розуміється на чомусь, добре виконує свою справу; здібний, умілий.

Сильний учень;

Сильний шахіст;

// Який задовольняє високі вимоги, є майстром; визначний.

Я не настільки сильний, щоб бути літературним ватажком напряму (Леся Українка).

10. розм. Значний силою впливу, величиною, розміром, розмахом, кількістю.

Були на селі сильні багачі (Сл. Б. Грінченка);

Прийшли у такий сильний ліс, що йому і кінця-краю нема (Сл. Б. Грінченка);

Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! (І. Нечуй-Левицький);

Бурмак ставить на взірець артіль, що завжди вчасно засіває поле, збирає сильні врожаї (К. Гордієнко);

Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (Суворість їй була так само до лиця): – Чудово! Сильний хист і олівець поправний! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

11. діал. Міцний.

Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Л. Мартович).

Пра́во си́льного (ду́жого) див. пра́во;

Си́льна вода́ див. вода́;

(1) Си́льний ду́хом – який або той, що виявляє непохитність духу, наполегливість, рішучість у чому-небудь.

Вона нічого не відповідала й не питала нічого. Думала лиш, що сильним духом суджено й багато перенести (О. Кобилянська);

– Ти думаєш, що ми не можемо підняти якір свого корабля й поставити паруси? Що ми не сильні духом і ділами..? (Ю. Яновський);

Не посмів затримати цього змученого, але сильного духом чоловіка (В. Малик);

Си́льні слова́ див. сло́во.△ Си́льна до́ля див. до́ля²;

Си́льне керува́ння див. керува́ння;

Си́льні пшениці́ див. пшени́ця.

◇ (2) Ма́ти до́сить си́льну ру́ку (д) див. ма́ти²; Си́льна (міцна́) рука́ див. рука́;

Си́льна сторона́ див. сторона́;

(3) Си́льні сві́ту [цього́], книжн. – ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді.

ірон.). Відреклись нас сильні світу – і князі, і воєводи (І. Франко);

Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись, – так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний);

Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменна);

Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд);

(4) Си́льні сто́рони (д) див. сторона́.