1. Приповідки або українсько-народня філософія

сильний

До сильних і гордих світ належить.

З повагою про сильних і гордих.

Сильні та богаті рідко винуваті.

Сильні та багаті ніколи не хочуть визнати своєї вини.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сильний — (який відзначається великою силою) міцний, дужий, підсил. здоровий, могутній, стожильний, (відповідного вигляду) м'язистий, мускулистий; (про авторитет) могучий, (про удар) потужний, відчутний, (про явища природи) великий, страшний, дошкульний... Словник синонімів Полюги
  2. сильний — си́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. сильний — Міцний, дужий, жм. ЗДОРОВИЙ, кріпкий, с. могутній; (трактор) потужний; (характер) твердий, стійкий, вольовий, непохитний, рішучий; (цар) владний; (- міру вияву) інтенсивний; (- картину) разючий, вражаючий; (доказ) переконливий; (засіб) ефективний... Словник синонімів Караванського
  4. сильний — I атлет, атлетичний, бардадим, богатир, бецвал, бецман, битюг, бугаїстий, бугай, бугаяка, буйвол, буйволяка, бурмило, буйний, бурливий, варяг ("В мене син, нівроку, справжній варяг!... Словник синонімів Вусика
  5. сильний — [сил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. сильний — -а, -е. 1》 Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. сильний, -ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини); міцний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сильний — СИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); протилежне слабкий, слабий. – Та, мабуть, же він [лев] і здоровий дуже, сильний? (Панас Мирний); Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (І. Словник української мови у 20 томах
  8. сильний — си́льний: ◊ си́льний як дуб здоровий, міцний, кремезний (про мужчину)(Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. сильний — заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Фразеологічний словник української мови
  10. сильний — ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання — значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил. На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Словник синонімів української мови
  11. сильний — Си́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сильний — СИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); протилежне слабкий, слабий. — Та, мабуть, же він [лев] і здоровий дуже, сильний? (Мирний, І, 1949, 171); Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (Фр. Словник української мови в 11 томах